Діти та війна
Техніка самозаспокоєння:
терапевтичне постукування
Для батьків:
ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ДІТЬМИ ЗАРАЗ
В стані стресу - намагайтеся не давати обіцянок, в виконанні яких ви не можете бути впевнені. Не треба казати "все буде добре", "нічого не станеться". Замість цього скажіть: "Я поруч", "Я зроблю все, що від мене залежить, щоб нас захистити".
Дозуйте інформацію. Не дивіться і не переказуйте при дитині почуті новини. Нехай сьогодні буде багато мультиків, або того контенту, через який до дитини не долетить інформація, яка може її налякати. Підліткам домоможіть фільтрувати контент. Все, що стосується ситуація, яка склалася в нашій країні пропускайте через свій батьківський-контроль. Але дозвольте дітям середнього і старшого віку обговорювати з близькими і друзями ситуацію і свої переживання стосовно неї. Вони мають на це право. Напруга має виходити через відчуття контакту з близькими.
Обов'язково говоріть з дітьми про те, що зараз відбувається. Не замовчуйте, не уникайте. Особливо, якщо діти самі запитують. Їм зараз немає на кого спертися, окрім батьків. Діти відчувають і зчитують тривогу батьків. Краще буде, якщо ви повідомите дітям про свій план дій. Проговорюйте кроки. Дитина зрозуміє, що ситуація конкретно в вашій сім'ї під контролем і ви знаєте, що робити. З дітьми до 2х років - зберігайте тілесний контакт. Підлітки зараз також орієнтуються на авторитет батьків. Всім страшно, боятися, тривожитися зараз нормально.
Піклуйтеся в першу чергу про себе. Ваша рівновага - це база для спокою дитини. Зберігайте контакт з тілом - будь-які фізичні вправи зменшують рівень тривоги. Все, що вас заспокоювало раніше - використовуйте зараз. Пийте достатню кількість води, вона допоможе організму справлятися зі стресом. Знайдіть щось, що будете тримати у фокусі, що нагадуватиме Вам про спокій і рівновагу. Обійми теж допомагають повернути відчуття безпеки. Памятайте, наша батьківська сила набагато більша цих обставин. Ви потрібні своїм дітям, як ніколи.
• В стресовий момент - увага на ноги. Подивитися, на них, особливо, коли не відчуваються ноги. Стояти стабільно, не дати землі «піти з-під ніг». Міцні і впевнені стопи на землі. Топтати, стрибати, давати дітям бігати скільки можна;• спиною спертись на стіну, стілець. Відчути опору;
• знайти погляд іншого поруч. Знайти, на чому сфокусувати погляд;• стискати, терти долоні;
• обійняти себе, поплескати по плечах. Пояснити дитині про янгола-охоронця, який так тебе обіймає (хто вірить - пояснити собі);
• точка між мізинцем і безіменним - пом'яти;• простукати грудну клітину 1 удар на секунду (нормалізація серцебиття). Не частіше! дитині можна простукати коліна або плечі. Проговорювати «я впораюся, ми впораємося! Ми молодці»;• потягуватись! Розтягувати м'язи. В стресі м'язи спазмуються. Мінімально - тягніть шию, пальці рук;
• активно розминайте обличчя, кривляйтесь, дуркуйте як можете;
• видихати довше, ніж вдихати. «Задувати свічку», співати;
• не рухаючи головою, поводити очима до крайніх точок - вверх, вниз, вправо, ліворуч.
• обіймати дітей і всіх-всіх;• пити воду. Хоч потрошки;
• нагадувати собі і дітям ходити в туалет;• плакати, якщо плачеться.
Так виходить кортизол, ти - океан.Океан сили, спокою. За тобою - рід, земля, хлопці на передовій і наші діти. Турбуйся про себе, так ти підтримаєш і себе, і інших. Дихай. Ми в силі.
Джерело: Facebook Світлана Ройз