Батькам
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000276-c3123c3126/FB_IMG_1677787777139.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000278-2d8662d86a/FB_IMG_1677787792204.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000236-f41f1f41f4/333237871_170977835682171_3323286438213288485_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000216-ea8feea901/316312692_1065353887493874_7481522861424752732_n.jpg?ph=99acb6cb95)
СТРЕС ЧИ ЛІНЬ? (Як розпізнати поведінку підлітка і допомогти)
Якщо ваш тінейджер не хоче вставати з ліжка вранці, замикається у своїй кімнаті, відмовляється допомагати у хатніх справах та, здається, не проявляє інтересу ні до чого, на це може бути багато причин. Гормональні зміни в підлітковому віці сприяють тому, що дітям важче заснути ввечері та прокинутися вранці, внаслідок чого тінейджери можуть бути млявими та безсилими весь день.
Крім того, часто дитина не хоче робити те, що їм нав'язують мама з татом, а про справжні інтереси та заняття сина чи доньки батьки можуть не знати. Сидячи насамоті, підлітки можуть проходити надскладні рівні комп'ютерної гри, писати фанфіки на сотні сторінок чи знімати дотепні відео для тік-току. Або просто ховатися від постійних докорів та незадоволення батьків.
Втім, якщо дитина була веселою й активною, а стала млявою й апатичною та втратила інтерес до улюблених занять, це може свідчити про те, що вона страждає від стресу або депресії. А приводів для цього в українців зараз достатньо.
Тривожні ознаки та як підтримати підлітка - читайте в інфографіці нижче.
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000192-1fd861fd89/332711441_752155796497888_3705378994881453074_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000194-c5d4cc5d4f/333278820_554317013336776_350037300937090750_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000196-8efd28efd5/333345475_935733897421038_6469759008439289229_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000198-9658c9658f/333378045_5627213590741575_6070835664861459392_n.jpg?ph=99acb6cb95)
Важливо: турбота про себе.
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000176-26d0926d0d/329441307_1252625312303782_336100492966915635_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000178-6336e63371/329376326_691660892745206_6056773789520845461_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000180-85e2e85e31/329440273_706093484499017_8699346623811396806_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000182-9158b9158e/328992477_741754390559649_1745634375070345133_n.jpg?ph=99acb6cb95)
![](https://99acb6cb95.cbaul-cdnwnd.com/6ecb1d9ab97c057fc7d18f127454d204/200000086-e84eae84ee/296311943_1281722975982368_747004330975588647_n.jpg?ph=99acb6cb95)
До уваги батьків: поради психолога щодо гри смерті «Синій кит»
Легковажити проблемою підліткового суїциду не можна, навіть коли з інтернету зникнуть дописи з хештегами смертельної гри «Синій кит».
Про це у Facebook написала луцький психолог Олена Семенюк.
Олена Семенюк зазначила:
«Скажу і я кілька слів про синіх китів, їх послідовників, ворогів та галасу навколо так званих груп смерті. Бо багато разів бралася за коментарі, але втиснути все у кілька стрічок було дуже складно. Але напишу тут. Не дарма ж пилом припадає диплом психолога. Бо, попри те, що він зібрав таки багато пилу, попри те, що я призабула визначення, тести і типології, підхід та цікавіть до людей нікуди не зникають.
1. Підліткові суїциди справді існували завжди.
І завжди існували середовища та групи, які романтизували це явище. Це не означає, що потрібно легковажити цією пошестю тепер. Просто батькам, учителям і психологам потрібно запам'ятати: не варто розслаблятися навіть тоді, коли з інтернету зникнуть останні хештеги #синійкит #420 #f57 #явигре.
2. «Це може статися навіть із дитиною з благополучної сім'ї».
Власне, чим є благополучна сім'я - під питанням. Ні, за сторінками у соцмережах неможливо визначити, чи дитина виховується у благополучній родині. Ні, те, що родина неблагополучна, теж неможливо з'ясувати, переглядаючи стіну вконтакті. Якщо дитина має новий одяг, кишенькові, відвідує десяток репетиторів і гуртків, має найновіші гаджети, з яких транслює розумні інтернет-цитати, вона просто «має новий одяг, кишенькові, відвідує десяток репетиторів і гуртків, має найновіші гаджети» - не більше і не менше.
За маскою благополучності можуть ховатися байдужість, деспотизм, авторитаризм і навіть фізичне чи психічне насилля. Не варто забувати, що куратори груп смерті шукають підлітків із «груп ризику». А це означає, що найкращим порятунком є профілактика - а отже небайдужість і багато-багато важкої щоденної роботи. Для тих, у кого немає під рукою свого підлітка це означає одне: не відводьмо очі, коли бачимо, що у сім'ї або школі щось не так. Думаю, тут інтуїтивно доволі просто зрозуміти межу між «не сунути носа в чужі справи» і «не дозволити насильства над дитиною».
3. «Потрібно поширити інформацію».
Перш за все, потрібно думати, а не щось там поширювати. Найкраще - думати під час ознайомлення з інформацією. Якщо в повідомленні, яке вам захотілося поширити, є будь-які ознаки маніпуляції, будь-які неточності або речі, з якими вам складно погодитися - даруйте собі трансляцію таких месиджів. Краще поспілкуйтеся півгодини зі своїм підлітком. Немає підлітка - просто зробіть що-небудь, щоб цей світ став кращим. Або щоб стати кращими самим.
4. «Потрібно контролювати дітей».
Якщо раптом дитина вже потрапила у «групу ризику», або, що гірше, почала грати, перевірка соцмереж, щоденників, несподіваний огляд тіла дитини може лише поглибити прірву між батьками і підлітками. Згадайте себе у підлітковому віці - недоторканий особистий простір є абсолютно натуральною потребою в цей час. Тому вашим завданням є стати не суворим наглядачем, а другом, із яким можна буде поділитися хоча б часткою цього особистого.
Врешті, будьте хитріші - замість наказу «задерти рукави», сходіть разом у басейн. Замість чатування під дверима о 4:20, повезіть дитину зустрічати світанок. Замість переживання і контролю - просто будьте поряд, будьте надійним тилом і дайте зрозуміти що дитина для вас важлива. Тільки без оцих всіх «я для тебе стараюся!», «це для твого ж добра», окей?
І кожного, кожного разу, коли захочеться попанікувати і впасти в ступор, просто зробіть щось разом!»